Каркасна технологія будинку багато в чому відповідає вимогам, яким повинен відповідати сучасний заміський будинок: комфорт, надійність, довговічність, розумні витрати на будівництво та експлуатацію. Ця технологія прийшла до нас із Заходу, вона добре зарекомендувала себе за багаторічний період застосування і досі користується популярністю у США, Канаді та країнах Скандинавії.
Зараз ведуться активні розробки нових, екологічних, міцних та надійних матеріалів для будівництва та обробки, технології постійно вдосконалюються, але принцип будівництва каркасного будинку не зазнав істотних змін. Трисотрічний досвід застосування цього методу свідчить про його ефективність.
Принцип каркасного будинку
Основна відмінність цього типу будинків – наявність каркаса. Коли ми говоримо про будинки з різних матеріалів, таких як дерево, цегла, незнімна пінополістирольна опалубка, газобетон і пінобетон, то можемо легко уявити, який буде зовнішній вигляд тієї чи іншої будівлі. А як можна уявити каркасний будинок? Сам термін «каркас» можна визначити як основу для спорудження чи будівлі, що складається зі стрижнів, окремих елементів, які скріплені один з одним. Від якості виконання каркасу залежить його довговічність та експлуатаційні властивості. Зовні каркас залишається невидимим. Каркасні будинки зовні можуть бути абсолютно не схожі один на одного, що пояснюється застосуванням різних оздоблювальних матеріалів.
Унікальність каркасних будинків полягає в наступній особливості: досить тонкі стіни зберігають тепло дуже ефективно. При зменшенні товщини стіни до розміру, необхідного підтримки конструкції, витрата матеріалів зменшується, але втрати тепла зростають. У міру розвитку технологій стали з’являтися матеріали, що мають високий опір теплопередачі, тому при використанні каркасної технології частина стіни, яка не є необхідною з точки зору надійності конструкції, замінена високотехнологічним утеплювачем. Стіна, в результаті, має високу міцність і хороші теплотехнічні властивості.
Інші особливості каркасної технології пов’язані із захистом утеплювача від проникнення в нього вологи та водяної пари, оскільки вода, будучи хорошим провідником тепла, при скупченні у утеплювачі значно погіршує його властивості. Якщо порівняти стіни дерев’яного, цегляного та дерев’яно-каркасного будинку, то вони однаково зберігатимуть тепло при наступній товщині стіни: 45 см, 210 см, 18 см відповідно. Такі відмінності пояснюються багатошаровістю стіни каркасного будинку.
Головне – не кількість шарів, а послідовність їх розташування, оскільки кожен шар є окремим матеріалом з властивими йому властивостями. У каркасному будинку за виконання несучих та захисно-ізолюючих функцій стін відповідають різні шари та елементи. Несучі властивості стін та перекриттів забезпечують балки, дерев’яні стійки та обв’язки, а паро-вітрозахисні мембрани, обшивки та теплоізоляційні елементи в сукупності забезпечують шумо- та теплоізоляцію, а також захищають конструкцію будинку від негативного впливу навколишнього середовища. При цьому всі матеріали, які використовуються в даній системі, повинні мати найкращу якість, щоб бути більш ефективними у своїх спеціалізованих властивостях, ніж універсальні будівельні матеріали. Поєднання різних матеріалів з метою оптимальної реалізації необхідних функцій при будівництві каркасного будинку – завдання складніше, ніж будівництво стіни з цегли або бетону.
Історична довідка
Вважається, що каркасні будинки вперше почали зводити в Канаді, але при цьому їх можуть називати як канадськими, а й фінськими. Цікава причина їхньої появи. Близько трьохсот років тому виникла гостра необхідність у будівництві недорогих будинків, що швидко будуються. Принцип каркасу дозволив значно економити матеріал та час, відведений на будівництво. Наприклад, деревини для будівництва такого будинку потрібно майже вдвічі менше.
Такі будинки зводили також і в Радянському Союзі. Проте їхня репутація була не дуже перспективною. Каркасні будинки будувалися за типовими проектами для дач, гуртожитків чи казарм та демонстрували не надто комфортні умови проживання. Зрозуміло, що матеріали та технології, які використовувалися, не відповідали сучасному рівню розвитку, але стереотип про подібні споруди, що склався, заважає об’єктивному погляду на їх переваги.
Багато наших співвітчизників упереджено ставляться до сучасних західних технологій домобудування як до чогось ненадійного, «картонного». Хоча останнім часом російські громадяни почали звертати все більше уваги на каркасове житлове будівництво, що пояснюється активністю нового покоління та зростанням кількості інформації про цю технологію. Надійність таких будинків доводять час та досвід. Каркасні споруди використовуються навіть у полярних експедиціях. Також можна навести приклад того, як подібні будинки перенесли землетрус у 1995 р. у Японії.